К&#1257ктeмдe &#1241лсірeп, &#1201й&#1179ысып кeліп, тeз шaршaп, к&#1257&#1187іл-к&#1199йі &#1257згeрeтіндeр жaйлы жиі eстіп жaтaмыз. Мaмaндaрды&#1187 с&#1257зіне с&#1199йенсек, о&#1171ан авитаминоз себеп. Я&#1171ни б&#1201л мезгілде жеміс пен к&#1257к&#1257ніс д&#1241румендері жеткіліксіз болып, н&#1241тижесінде иммунитет т&#1257мендейді. Ал психологиялы&#1179 т&#1201р&#1171ыдан алып &#1179араса&#1179, к&#1257ктемде адамдарды&#1187 к&#1257&#1187іл-к&#1199йіні&#1187 т&#1199сіп, &#1241лсіздікке &#1201шырауына к&#1257біне оларды&#1187 &#1257з энергиясын д&#1201рыс ж&#1201мсамай, н&#1241тижесінде &#1257зі &#1199шін &#1257мір с&#1199рмеуі себеп болады екен. 

    

&#1240сел Рскелдиева,

психолог

Осы ретте Tengrinews.kz тілшісі психолог &#1240сел Рскелдиевадан ж&#1241не терапевт д&#1241рігер Лейла Оспановадан к&#1257ктем мезгіліні&#1187 к&#1257&#1187іл к&#1199йге &#1179аншалы&#1179ты &#1241сер ететінін, д&#1241румен жетіспеушілігінен к&#1199йзеліске &#1201шырап, денсаулы&#1179ты&#1187 нашарлауы &#1179аншалы&#1179ты рас екенін с&#1201рап білді.

&#1240сел Рскелдиеваны&#1187 айтуынша, к&#1199йзелісті&#1187 екі т&#1199рі бар — физикалы&#1179 т&#1201р&#1171ыда &#1179ажып, к&#1199йзеліске &#1201шырау ж&#1241не психологиялы&#1179 к&#1199йзеліс.

«Физикалы&#1179 к&#1199йзеліске к&#1257біне энергия жетіспеушілігі себеп, я&#1171ни, таза ауада серуендемеу, а&#1171за&#1171а &#1179ажетті д&#1241румендерді &#1179абылдамау, ж&#1201мыста шаршау, &#1201за&#1179 уа&#1179ыт&#1179а созыл&#1171ан іссапарлар, д&#1201рыс тыны&#1179пау. Ал м&#1201ндай симптомдар бай&#1179алма&#1171ан болса, онда адам психологиялы&#1179 к&#1199йзеліске &#1201шырады деген с&#1257з. Б&#1201л дегеніміз тікелей айт&#1179анда адам &#1257з энергиясын таратып, к&#1199ш-жігерін жо&#1171алтады, &#1257мір с&#1199руге деген ынтасы т&#1257мендейді. &#1240детте к&#1257ктемде к&#1257&#1187іл-к&#1199й бір&#1179алыпты болмайтыны рас. О&#1171ан гормондарды&#1187 &#1179ызметі тікелей &#1241сер етуі м&#1199мкін», — дейді психолог.

Осы ретте маман психологиялы&#1179 к&#1199йзелісті&#1187 ал&#1171аш&#1179ы белгілеріне то&#1179талды. «Адамны&#1187 &#1257зінен, барлы&#1171ынан к&#1257&#1187ілі &#1179алады. &#1256мірден т&#1199&#1187іліп кетеді, &#1257здігінен уайым-&#1179ай&#1171ы&#1171а салынады. &#1178олы&#1187нан еште&#1187е келмейтіндей к&#1257рінеді. Б&#1201л кезде бірінші кезекте психикамен ж&#1201мыс істеу &#1179ажет. Ол &#1199шін арнайы мамандар&#1171а барып, терапия &#1179абылдау керек. К&#1199йзелісті&#1187 басты себебін аны&#1179тап, &#1257зі&#1187ізді с&#1199йе білу &#1179ажет, махаббат&#1179а б&#1257леуі&#1187із керек», — дейді Рскелдиева.

Психолог д&#1241л осы кезе&#1187де спортпен ш&#1201&#1171ылдану&#1171а — энергияны ж&#1201мсау&#1171а болатын д&#1199ниемен айналысу&#1171а ке&#1187ес береді.

«Уа&#1179ытты&#1187 70 пайызын &#1179ажет д&#1199ниемен айналысу&#1171а ж&#1201мсап, 30 пайызын &#1171ана &#1257зіне &#1201найтын, с&#1199йікті ісіне арна&#1171андар к&#1199йзеліске жиі &#1201шырайды. Сол кезде адам бас&#1179а біреу &#1199шін &#1257мір с&#1199ре бастайды, соны&#1187 проблемасымен &#1257мір с&#1199реді. Сонды&#1179тан к&#1199йзелісті&#1187 алдын алу &#1199шін бірінші кезекте &#1199немі баланс са&#1179тап отыру керек», — дейді маман.

    

Лейла Оспанова,

терапевт

Ал терапевт Лейла Оспанованы&#1187 айтуынша, к&#1257ктемде &#1241лсіреуді&#1187 бірден-бір себебі — к&#1199н с&#1241улесі мен д&#1241румендерді&#1187 жеткілісіздігі. Д&#1241румен жетіспеген кезде бас айналып, &#1201й&#1179ышылды&#1179 басады. Адам &#1241лсіреп, ж&#1201мыс&#1179а &#1179абілеті т&#1257мендеп, дел-салды&#1179 к&#1199йін кешеді.

Ал м&#1201ны&#1187 алдын алу &#1199шін д&#1241рігер бірінші кезекте к&#1199н т&#1241ртібін са&#1179тау&#1171а ша&#1179ырады. 

«Ерте &#1201йы&#1179тау керек. Са&#1171ат 22.00-де &#1201йы&#1179тап &#1179алу&#1171а тырысу &#1179ажет. Себебі д&#1241л осы кезден бастап лотанин гормоны б&#1257лінеді. Ол адамны&#1187 бет-&#1241лпетіне ж&#1241не е&#1187 бастысы ж&#1199йке ж&#1199йесіні&#1187 д&#1201рыс &#1179ызмет етуіне &#1241сер етеді. Ал екінші кезекте д&#1241румендер терапиясын &#1179абылда&#1171ан ж&#1257н. Жеміс-жидектер мен к&#1257к&#1257ністерден б&#1257лек та&#1171ы ем алу керек. Олар ішкі органдар ж&#1199йесі &#1199шін &#1257те ма&#1187ызды, — дейді Лейла Оспанова. 

Cуреттер pexels.com сайтынан алынды

Сондай-а&#1179, д&#1241рігер 50 жастан ас&#1179ан адамдар&#1171а антиоксидантты&#1179 д&#1241рі-д&#1241рмектерді &#1179абылдау&#1171а ке&#1187ес береді. Айтуынша, оны к&#1199ніне бір рет ішу жеткілікті.

«Б&#1201дан б&#1257лек, осы кезе&#1187де к&#1257п &#1179оз&#1171алмау салдарынан остеопороз, ж&#1199рек-&#1179ан тамырлары ж&#1241не соматикалы&#1179 аурулар пайда болады. Б&#1201рын б&#1201л ауру&#1171а тек 50-60 жастан ас&#1179ан шалды&#1179са, б&#1199гінде 20 жастан ас&#1179андар да осы дертке шалды&#1171ып жатыр. О&#1171ан к&#1199нделікті &#1179ажетті к&#1199н с&#1241улесін &#1179абылдамауы себеп», — деп ескертті д&#1241рігер. 

Мамандарды&#1187 с&#1257зіне с&#1199йенсек, а&#1171засында кальций жетіспейтіндерге тары жеген пайдалы. Ал ересек адамдар к&#1199ніне бір литрдей таби&#1171и с&#1199т ішсе, д&#1241румен тапшылы&#1171ын сезінбейді екен. Осы мезгілде сарымса&#1179ты&#1187 да пайдасы зор. Оны&#1187 &#1179&#1201рамында В1 тобыны&#1187 д&#1241румендері мен С, Д д&#1241румені, йод, май, та&#1171ы да бас&#1179а заттар к&#1257п. М&#1201ны&#1187 барлы&#1171ы, д&#1241рігерлерді&#1187 айтуынша, иммунитетті к&#1257теріп, сергек ж&#1199руге пайдасын тигізеді екен.

Комментирование и размещение ссылок запрещено.

Комментарии закрыты.